Конюшина лучна (конюшина червоний) — опис, корисні властивості, застосування

Содержание:

Конюшина біла лікувальні властивості і протипоказання
- Лікувальні властивості
- Протипоказання
Властивості конюшини лучної – шкода і користь
- Лікувальні властивості конюшини лучної
- Конюшина лучна – протипокази
комана́ «конюшина, клевер, Trifolium L.; фіалка триколірна, братки, Viola tricolor L.» (бот.)
Конюшина біла повзуча посадка і догляд
- Посадка
- Догляд
Рід Конюшина Trifolium
Ботаническое описание
- Азотфиксация
Як збирати і зберігати конюшина лучна
Metadata
Народні рецепти для оздоровлення
Конюшина – медонос
Опис і особливості конюшини повзучого
- Основні особливості
Архіви
ЗАГОЛОВКИ
Основная информация
Заслужена світова популярність

Конюшина біла лікувальні властивості і протипоказання

Перед застосуванням необхідно врахувати, що біла конюшина має корисні властивості і протипоказання. Як будь-яка рослина, вона може принести не тільки користь, але так само шкоди вашому організму.

Лікувальні властивості

Ця квітка має свої лікувальні властивості завдяки вмісту вітамінів групи В, С, ефірних масел, ізофлавоноїдів.

Корисні властивості і цілющі ефекти такі:

нормалізує обмінні процеси, має імуномодулюючу дію;
застосовується для боротьби з атеросклерозом, а так само як профілактика виникнення інфаркту міокарда, так як знижує рівень холестерину в крові, а так само робить судинну стінку міцнішою;
квітка проявляє свої корисні властивості при боротьбі з гінекологічними патологіями. Нею лікують аднексит, передменструальний синдром та інші захворювання. Полегшує симптоми клімаксу. Так само конюшина використовується для комплексної профілактики захворювань, що передаються статевим шляхом;
усуває порушення чоловічої потенції;
широко застосовується для лікування захворювань шкіри;
тонізує організм, покращує загальне самопочуття;
при захворюваннях бронхо-легеневої системи (бронхообструктивна хвороба легенів, бронхіальна астма, бронхіт);
для лікування і профілактики венозних або артеріальних тромбозів;
при хворобах шлунково-кишкового тракту, так як має виражену жовчогінну дію;
настоянка допомагає при запаленні слизової оболонки ротової порожнини;
жарознижуючий, знеболюючий ефект;
при лікуванні різних алергічних проявів;
широко відомі її властивості, які здатні боротися з онкологічними захворюваннями.

Ви зможете знайти численні відгуки пацієнтів, які застосовували його в комплексній терапії при лікуванні пухлин під суворим контролем лікаря, при цьому спостерігали позитивні результати.

Протипоказання

Навіть не дивлячись на величезний список лікувальних властивостей, конюшина має свої протипоказання.

До основних протипоказань застосування конюшини білоїї відносяться:

в зв’язку з вмістом гормонів естрогенів, заборонено використовувати для лікування вагітних і жінок, що годують;
так як дана квітка розріджує кров, потрібно з обережністю застосовувати пацієнтам із захворюваннями крові або перед оперативним втручанням;
не бажано проводити лікування народними засобами при гострих захворюваннях шлунку і кишечника;
протипоказанням служить ракове захворювання, що розвивається на тлі порушення обміну естрогенів.
після гострого порушення мозкового кровообігу не слід використовувати цю квітку.

Властивості конюшини лучної – шкода і користь

Лікувальні властивості конюшини лучної

Тыква

Конюшина лучна є затребуваною лікарською рослиною, оскільки має велику кількість цінних речовин. Чим корисна конюшина лучна? Її листя і суцвіття містять мінеральні речовини та вітаміни, саліцилову кислоту, каротин, флавоноїди, дубильні речовини, фітоестрогени, ефірну та жирні олії, клітковину й інші необхідні для організму людини речовини.

Конюшину здавна використовували в народній та офіційній медицині, на її основі виробляли лікарські препарати, сиропи й мікстури, біологічно активні добавки. Конюшина входить до складу зборів для лікування різних захворювань. У домашніх умовах із неї готують відвари, настої та настоянки, які, як і свіжий сік рослини, використовують для примочок, лікувальних ванн і полоскань. Конюшину додають у присипки, мазі, шампуні, лосьйони, засоби для вмивання та лікування шкірних хвороб.

Конюшина має сечогінну, потогінну, жовчогінну, антисептичну, протизапальну, відхаркувальну, кровоспинну та в’яжучу дію, тому її застосовують для лікування багатьох недуг. Наприклад, відварами конюшини лікують хвороби нирок, жовчовивідних шляхів, запалення придатків і сечового міхура, сечокам’яну хворобу, головні болі й запаморочення, астенію та анемію, туберкульоз легень, рахіт, отруєння, кровотечі та геморой. Відварами й настоями суцвіть конюшини виводять з організму зайву рідину, а використовуючи їх для полоскання, лікують гінгівіт, ангіну, стоматит.

Оскільки конюшина має протисклеротичну дію, вона використовується при лікуванні хвороб серцево-судинної системи й атеросклерозу. Препарати конюшини сприяють зміцненню стінок судин, покращують стан вен, знижують рівень холестерину в крові, артеріальний і внутрішньочерепний тиск, підвищують гемоглобін. Уміщені в конюшині флавоноїди насичують тканини киснем, нормалізують обмін речовин, жировий обмін і захищають організм від передчасного старіння.

Червона конюшина ефективна при лікуванні всіх видів ракових пухлин: вона очищає слиз і кров, припиняє ріст ракових клітин.

Конюшина лучна – протипокази

Застосування лучної конюшини протипоказане при таких захворюваннях і станах, як варикозне розширення вен, тромбофлебіт, екстрагенозалежна форма раку, діарея, індивідуальна незносність і вагітність. Не рекомендовані препарати конюшини тим, хто переніс інсульт або інфаркт.

При тривалому вживанні препаратів конюшини може знижуватися потенція у чоловіків і виникає затримка менструації у жінок.

Небажано застосовувати препарати конюшини для лікування дітей до двох років, але якщо ви вважаєте, що це необхідно, попередньо порадьтеся з педіатром.

Конвалії: вирощування в саду, види і сортиКореопсис: вирощування та догляд у відкритому ґрунті

Після цієї статті зазвичай читають

Додати коментар

комана́ «конюшина, клевер, Trifolium L.; фіалка триколірна, братки, Viola tricolor L.» (бот.)

псл. komonika/komonica «конюшина; буркун; фіалка; шавлія; полин», найвірогідніше, похідне від komonjь «кінь»;

назва зумовлена тим, що більшість з цих рослин є цінним кормом для коней, а деякі вживаються як ліки для них;

до словотвору і розвитку семантики пор. подібні укр. конюши́на «Trifolium L.», п. koniczyna, ст. , ч. заст. koníček, konníček «тс.», р. [ко́ники] «полин звичайний», а також ч. koňský dětel «Trifolium caballinum»;

тлумачення первісного значення як «бджолина рослина, бджолина трава» й пов’язання слов’янських форм з якимось гіпотетичним праслов’янським апелятивом у значенні «(дика) бджола», спорідненим з лит. kamanė «джміль», лтс. kamane «тс.; дика бджола» (Moszyński JP 33, 364; 35, 295–297; Holub–Lyer 251; Machek ESJČ 271; ESJČS 216), непереконливі;

зближення з псл. komъ «грудка, брила», р. ком, комо́к «тс.» (Младенов 247–248) неприйнятне, як і виведення від кореня *kъn- «жива істота; рослина» і, далі, пов’язання з р. [комя́га] «човен», [камя́га], п. komięga «тс.» (Schuster-Šewc Probeheft 48);

р. [комани́ка] «порічка червона, Ribes rubrum L.; ожина звичайна, Rubus caesius L.; морошка, Rubus chamaemorus L., Rubus arcticus L.»,[комани́ца] «тс.; лядвенець рогатий», [комони́ка] «ожина звичайна; морошка; костяниця, Rubus saxatilis L.; суниці лісові, Fragaria vesca L.», [комони́ца] «морошка, Rubus arcticus L.; костяниця; комонник лучний, Succisa pratensis Moench.», п. kornonica «лядвенець, Lotus L.; » (з ч.), «лядвенець», komunica «; (ст.) комонник лучний; буркун; конюшина», ч. komonice «буркун», , ст. komonicě, komonnicě «тс.», слц. komonica «тс.; конюшина», вл. заст. komonica «вид конюшини», komonc «буркун», болг. комони́ча «тс.; », [комани́ча, комани́ка, кому́нича] «тс.», [комони́ка] «полин звичайний, Artemisia vulgaris L.; буркун жовтий; шавлія лучна; фіалка лісова», м. комоника «буркун», схв. комòника «полин звичайний; », комòњика, комòљика «тс.», komòtljika «полин звичайний», слн. komónika, komónjica «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

кома́н
«конюшина лучна, Trifolium pratense L.»

комани́на
«конюшина»

комани́чина
«конюшина»

комани́чка
«конюшина лучна»

кома́нка
«тс.; фіалка триколірна»

команниця
«конюшина хмельова, Trifolium agrarium L.»

кома́ця
«тс.; фіалка триколірна»

комениця
«конюшина лучна»

комони́ця
«тс. Mak; конюшина польова, Trifolium arvense L. Mak, НЗ УжДУ 26/2; лядвенець рогатий, Lotus corniculatus L. Mak»

комо́нник
«Succisa M. et. К.»

комо́нниця
«конюшина польова»

кумани́ч
«конюшина»

куманичина
«конюшина лучна»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
комони́ча «тс.; »	болгарська
komonica «вид конюшини»«буркун»	верхньолужицька
komonc «вид конюшини»«буркун»	верхньолужицька
kamane «тс.; дика бджола»	латиська
kamanė «джміль»	литовська
комоника «буркун»	македонська
koniczyna	польська
komięga «тс.»	польська
kornonica «лядвенець, Lotus L.; » (з ч.)	польська
komonika/komonica «конюшина; буркун; фіалка; шавлія; полин»	праслов’янська
komъ «грудка, брила»	праслов’янська
ко́ники «полин звичайний»	російська
ком	російська
комя́га «човен»	російська
комани́ка «порічка червона, Ribes rubrum L.; ожина звичайна, Rubus caesius L.; морошка, Rubus chamaemorus L., Rubus arcticus L.»	російська
комòника «полин звичайний; »	сербохорватська
komonica «тс.; конюшина»	словацька
komónika «тс.»	словенська
komónjica «тс.»	словенська
конюши́на «Trifolium L.»	українська
комани́ца «тс.; лядвенець рогатий»	українська
комони́ка «ожина звичайна; морошка; костяниця, Rubus saxatilis L.; суниці лісові, Fragaria vesca L.»	українська
комони́ца «морошка, Rubus arcticus L.; костяниця; комонник лучний, Succisa pratensis Moench.»	українська
komonika «лядвенець»«; (ст.) комонник лучний; буркун; конюшина»	українська
komunica «лядвенець»«; (ст.) комонник лучний; буркун; конюшина»	українська
komonka	українська
комани́ча	українська
комани́ка	українська
кому́нича «тс.»	українська
комони́ка «полин звичайний, Artemisia vulgaris L.; буркун жовтий; шавлія лучна; фіалка лісова»	українська
комòњика	українська
комòљика «тс.»«полин звичайний»	українська
koníček	чеська
koňský dětel «Trifolium caballinum»	чеська
komonice «буркун»	чеська
komonjь «кінь»	?
подібні	?
konik	?
konicz	?
koníček	?
konníček «тс.»	?
як «бджолина рослина, бджолина трава»	?
значенні «(дика) бджола»	?
комо́к «тс.»	?
*kъn- «жива істота; рослина»	?
камя́га	?
komonicě «тс.»	?
komonnicě «тс.»	?
komonica «вид конюшини»«буркун»	?
komonc «вид конюшини»«буркун»	?

Конюшина біла повзуча посадка і догляд

Галявина або газон, на якому росте ця квітка, виглядають дуже красиво і природно. Ця квітка дуже часто використовується в озелененні різних територій, так як посадка і догляд за нею дуже прості. Вирощування не вимагає якихось особливих навичок. Але коли сіяти білу конюшину восени або навесні?

Посадка

Вирощування рослини краще проводити на ґрунтах, що мають вапняні властивості. Посадка на газон з таким ґрунтом захистить її від вимерзання. Садити насіння краще восени. Перший рік рослина буде рости досить повільно, але не варто впадати у відчай. Читаючи відгуки садівників, можна з упевненістю сказати, що рослина ідеально підходить для прикраси газону. Конюшина газонна біла низькоросла, тому посадка повинна здійснюватися в місця, де відсутні високі зарості. Газон повинен бути добре освітлений, а ґрунт не повинен бути надмірно вологим. Посадка повинна здійснюватися на глибину близько 25 см. Ґрунт потрібно прокопати, а потім дати їй постояти близько двох тижнів. Обов’язково вноситься добриво, що полегшить вам вирощування рослини. Для посадки є сенс використовувати насіння особливого сорту “Рівендел”.

Догляд

Конюшина прикрасить ваш газон набагато швидше, якщо отримає хороший догляд. Що ж потрібно робити, щоб її вирощування було в радість? Її обов’язково потрібно підгодовувати в наступні роки. Рослина помітно покращує свої властивості після підгодівлі, а ваш газон стає надзвичайно красивим. Необхідно використовувати близько 40 кг калію і фосфору на один гектар. Властивості рослини помітно покращяться, якщо таку підгодівлю проводити восени. Газон, на якому проводите вирощування, необхідно регулярно стригти. Якщо вирощування проводиться для отримання насіння, то в період її цвітіння на газон слід привезти бджіл. Якщо посадка проводилася з метою отримати сіно, то потрібно намагатися не допустити її пересихання, що значно спростить догляд за ним.

Садівники стверджують, що рослина досить невибаглива. Коли вдома є діти, вони постійно бігають і мнуть газон, але ця рослина буде продовжувати радувати вас далі, не вимагаючи додаткового догляду, при цьому її властивості нітрохи не погіршаться! Існують і деякі негативні відгуки. Деякі стверджують, що на газон з квіткою постійно прилітають бджоли, що може становити небезпеку.

Ця чудовий квітка прикрасить вашу дачу і доставить багато позитивних емоцій!

Рід Конюшина Trifolium

Великий
(до 300 видів) рід, який включає однорічні
або багаторічні трав’янисті рослини
невеликого або середнього розміру, з
висхідними, прямостоячими, рідше лежачими
стеблами. Листки трійчасті, рідше
пальчасті, з п’яти-дев’яти листочків.
Прилистки на значній частині своєї
довжини більш або менш прирослі до
черешка. Дрібні квітки зібрані в кулясті
або видовжені головчасті, рідше
короткокитицевидні або зонтикоподібні
суцвіття. Чашечка дзвоникувата, трубчаста
або більш-менш двогуба, з п’ятьма зубцями
чи надрізами: трубочка її з п’ятьма,
десятьма або 20 жилками: у зіві чашечка
відкрита або звужена мозолистим
потовщенням: біля плодів вона іноді
розростається. Віночок звичайно
залишається біля плода. Пелюстки
більш-менш зростаються між собою
нігтиками і в нижній частині приростають
до тичинкової трубки. Вітрило майже
вільне. Дев’ять тичинок зрослися нитками
в трубочку, десята тичинка вільна.
Зав’язь сидяча, рідше на ніжці. Боби
дрібні, шкірясті, здебільшого однонасінні,
дво-. три—, рідше чотири -, шестинасінні,
звичайно залишаються захованими
всередині чашечки, рідше висуваються
з неї і не розкриваються.

Конюшина
лучна (Trifolium
pratense)

Багаторічна рослина висотою 40—70 см з
трійчастими широко-яйцевидними або
видовженими, з виїмкою на верхівці
листками і прирослими до черешка
яйцевидними, з вістрям прилистками.
Квітки зібрані в суцвіття — головки.
Плід — яйцевидний однонасінний біб.
Цвіте з травня до вересня.

Конюшина
гірська
(Trifolium
montanum)

Багаторічна трав’яниста притиснуто-волосиста
рослина родини бобових. Квітконосні
стебла прямостоячі, біля основи
висхідні, нерозгалужені, 20—70 см заввишки.
Листки трійчасті; листочки видовжено
еліптичні або ланцетні, жорсткі, з
дуже виразними жилками, дрібно- і
гостропилчасті, знизу волосисті. Квітки
дрібні, неправильні, білі, у багатоквіткових
щільних одиничних (або їх дві) головках.
Плід — біб. Цвіте у травні — серпні.

Конюшина
повзуча (Trifolium
repens)

Має повзучі пагони, які по вузлах
укорінюються. Стебло голе, сланке або
висхідне, розгалужене, часто порожнисте,
10—35 см заввишки. Листки довгочерешкові,
трійчасті; листочки оберненояйцевидні,
дрібнозубчасті. Квітки дрібні, неправильні,
білі, блідо-рожеві або блідо-жовті, у
головчастих кулястих суцвіттях на
довгих квітконосах. Плід — біб. Цвіте
у травні — вересені.

Конюшина вузьколиста
(Trifolium angustifolium)

Однорічна
трав’яниста
рослина.
Стебла
10-30 см
заввишки, прості
або гіллясті,
поодинокі або по
3-5, опушені.
Прилистки
шиловидні.
Листки
вузьколінійні,
на щетинистих
черешках.
Суцвіття
— колосовидні
головки на
щетинистих
квітконосах.
Чашечка
густо
опушена.
Віночок
рожевий.
Плід —
плівчастий
біб з
1 насінням.
Цвітіння
— червень,
плодоношення —
липень.
Самозапильна
рослина.

Конюшина гібридна (Trifolium hybridium)

Стебло: високе (найвище стебло з головкою,
через два — три тижні після середньої
дати цвітіння) товщина в цей час —
середня; кількість міжвузля (через 1-2
тижні після середньої дати цвітіння;
нижнє міжвузля не менше ніж 0,5см) — від
середнього до високого; слабка щільність
опушення. Листок: довжина (центральний
листочок верхнього повністю сформованого
листка під кінцевою квіткою, через 1-2
тижні після середньої дати цвітіння) —
від середнього до довгого; ширина — від
середнього до широкого; кількість рослин
з білими відмітинами — відсутні або дуже
мало. Оцвітина рожевого кольору. Шкірка
насіння — багатокольорова.

Ботаническое описание

Клевер ползучий. Ботаническая иллюстрация из книги О. В. Томе Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz, 1885.

Однолетние и многолетние травы, корневище которых становится у некоторых деревянистым. Корневая система мочковатая.

Листья в основном тройчатые, изредка лапчатые или состоят из четырёх листочков; прилистники плёнчатые и между собой более или менее срастаются.

Цветки у разных видов красные, белые, реже — неодноцветные. Цветки небольшие или даже мелкие, собранные у большинства в виде головок, нередко прикрытых, особенно в начале, верхним или двумя верхними листьями, образующими род поволоки. Расположение цветов зонтиками, кистью или поодиночке редко. Цветок построен по типу мотыльковых, из десяти тычинок девять срастаются нитями, а одна остаётся свободной. Завязь короткая, содержит от двух до шести семяпочек.

После отцветания венчик высыхает, но не опадает и окутывает маленький плод — боб, содержащий одно или два семени, редко больше. Этот боб поздно вскрывается, иногда и вовсе остаётся невскрытым. Мелкие семена почти шаровидны или несколько удлинены.

Характерной особенностью клевера является то, что единственными насекомыми, способными его опылять, являются шмели и пчёлы.

Азотфиксация

Корни клевера несут на своих ветвях особого рода вздутия — клубеньки, как это встречается и у многих других бобовых. Внутри клубеньков поселяются особые клубеньковые бактерии (Rhizobium leguminosarum или Bacillus radicicola), способные фиксировать азот из воздуха, содержащегося в почве, и передавать его растению в удобной для ассимиляции форме. Это обстоятельство объясняет накопление азота в почве, где рос клевер или другие бобовые, объясняет и удобрение почвы запахиванием бобовых, так называемые «зелёные удобрения», или сидерация.

Як збирати і зберігати конюшина лучна

Це рослина починає цвісти в травні, а закінчує з настанням осені. В якості сировини з лікарськими властивостями виступають стебла, листя і квіти конюшини лугового.

Збирати рослину краще за межами міста. Якщо такої можливості немає, то слід почати збір з початку його повного цвітіння, так як в цей період квітки рослини ще не встигнуть сильно запорошитися і постраждати від вихлопів автомобілів.

Зривати рослину потрібно зі стебла разом з квітками. Потім необхідно підготувати місце в тіні, в якому буде проводитися сушка сировини, постеливши туди великий шматок старої газети.

Також це місце має не потрапляти під сонячні промені, а приміщення слід ретельно провітрювати. Після можна розкласти рослину і залишити висушувати. Зберігати висушену сировину треба не більше 12 місяців.

Metadata

This file contains additional information such as Exif metadata which may have been added by the digital camera, scanner, or software program used to create or digitize it. If the file has been modified from its original state, some details such as the timestamp may not fully reflect those of the original file. The timestamp is only as accurate as the clock in the camera, and it may be completely wrong.

APEX exposure bias
Camera manufacturer	Lenovo
Camera model	S650_ROW
Exposure time	1,421/500,000 sec (0.002842)
F-number	f/2
ISO speed rating	119
Date and time of data generation	15:59, 19 June 2015
Lens focal length	3.54 mm
Orientation	Normal
Horizontal resolution	72 dpi
Vertical resolution	72 dpi
Software used	Lenovo S650
File change date and time	15:59, 19 June 2015
Y and C positioning	Co-sited
Exposure Program	Normal program
Exif version	2.2
Date and time of digitizing	15:59, 19 June 2015
Meaning of each component	Y Cb Cr does not exist
Metering mode	Center weighted average
Light source	Other light source
Flash	Flash did not fire
Supported Flashpix version	0,100
Color space	sRGB
Exposure mode	Auto exposure
White balance	Auto white balance
Digital zoom ratio	1
Scene capture type	Standard
Latitude	49° 44′ 29.46″ N
Longitude	31° 33′ 19.79″ E
Altitude	0 meters above sea level
GPS time (atomic clock)	12:59
GPS date	19 June 2015
GPS tag version	0.0.2.2

Народні рецепти для оздоровлення

Звісно ж, існує безліч різних рецептів, наведемо лише декілька.
Від кашлю. Як відхаркувальний засіб потрібно приготувати такий відвар: 2 склянки висушеної конюшини залити 1 л гарячої води (температура якої близько 80 градусів). Настояти протягом 1 години й процідити. Приймати тричі на день по 1 ст. л.
Використовувати відвар як профілактичний засіб чи в разі застуди.
У разі золотухи (діатезу) у відварі конюшини купають маленьких дітей, у яких на шкірі з’являються висипання, спричинені золотухою. Залити склянкою води 3 ст. л. квітів конюшини й поставити на вогонь. Варити 1 хв після закипання, настоювати в закритому посуді 2 години. Процідити й додати в теплу ванну, де купатимуть дитину.
Цей же відвар застосовують для лікування грибкових захворювань як примочки.
У разі атеросклерозу. Червоними головками конюшини наповніть половину літрової банки й залийте 0,5 л горілки. Закрийте кришкою та приберіть у темне місце на 14 діб. Не забувайте періодично струшувати. Приймайте 1 раз на день перед обідом по 1 ст. л. Продовжуйте лікування протягом 3 місяців. Можна зробити перерву на 2 тижні й курс повторити. Прийом цієї настоянки допомагає позбутися частого шуму й дзвону у вухах.
У разі стенокардії. Одну склянку квітів червоної конюшини залийте 0,5 л горілки й залиште настоюватися в темному місці 2 тижні. Приймайте по 1 ст. л. тричі на день перед їдою. Курс лікування 2 місяці.
Для відновлення сил після операції. Операція забирає багато сил, тому, щоб швидше стати на ноги і скоротити реабілітаційний період, можна скористатися відваром конюшини. Залити 2 ст.л. квітів 1 склянкою окропу. Настояти протягом 1 години, процідити й пити тричі на день по 100 мл.
У разі запалення придатків. Залити 2 ст. л. головок конюшини 400 мл окропу, поставити на водяну баню й витримати на слабкому вогні 30-40 хвилин. Процідити й приймати по 1 ст. л. 3-4 рази на день.
У разі нерегулярних місячних. Залити 1 склянкою окропу 2 ст. л. суцвіть конюшини й настояти в закритому посуді 7-8 годин. Процідити й приймати по 100 мл за 2-3 дні до початку менструального циклу.
За дисциркуляторної енцефалопатії . Внутрішньочерепний тиск — одна з причин енцефалопатії. Для усунення його, а заодно й причин порушення діяльності головного мозку, варто скористатися простими рецептами. На першому етапі лікування приготуйте бальзам із трьох настоянок: червоної конюшини (50 г квіток конюшини залити 500 мл горілки, настояти два тижні в темряві), діоскореї кавказької (50 г її кореня настояти так само, як і квіти конюшини), прополісу (50 г подрібненого прополісу помістити в темний скляний посуд, залити 500 мл горілки, настояти 10 днів у темному місці). Усі три настоянки змішати порівну та збовтати. Приймати тричі на день по 1 ст. л. протягом 2 місяців.
Після двох місяців лікування потрійною настоянкою ще один місяць приймати тільки настоянку конюшини. Заповнити півлітрову банку до половини квітковими головками конюшини, все залити горілкою до верху, залишити в темряві на 2 тижні. Після цього можна приймати, попередньо розвівши 1 ст. л. настоянки в 50 мл води. Пити за 20 хв до їди тричі на день. Отже, курс лікування становить три місяці.
Від головного болю, запаморочення, гіпертонії, атеросклерозу та багатьох інших хвороб вживають по 1 ч. л. тричі на день спиртову настоянку конюшини (на 500 мл горілки беруть 4 ст. л. трави).
У разі запальних захворювання очей, від грибкових хвороб. Використовують відвар рослини: 3 ст. л. конюшини і 200 мл води. Кип’ятити кілька хвилин, а потім настоювати 2 години. Процідити й промивати уражені місця.
Ще можна листя конюшини додавати в борщі, супи й салати, це зробить страву кориснішою та смачнішою.
Незважаючи на цілющі властивості конюшини, вона має й протипоказання до застосування. Так, препарати з неї не можна вживати хворим, у яких спостерігається схильність до підвищеної згортуваності крові. Тому рослина протипоказана за тромбофлебіту, варикозного розширення вен, після інсульту та інфаркту міокарда. Крім того, рослину не варто приймати під час вагітності, жінкам-годувальницям.
У будь-якому разі, перш ніж приймати народні засоби лікування, варто порадитися з лікарем, і фітотерапевтом зокрема.

Підготувала Любов ПОЛЬОВА-САХАНДА.

Конюшина – медонос

Широко використовується конюшина біла як медонос. Вона здатна добре розростатися всюди, де є щільний ґрунт, особливо вздовж доріг. Це багаторічна, дика, дуже живуча квітка. Посадка і догляд не мають труднощів, а цвіте рослина з травня протягом усього літа.

Квітки виділяють дуже багато нектару, тому бджолярі прагнуть поставити будиночки з бджолами там, де відбувається її вирощування. Для того, щоб нектар добре виділявся, вологість повітря повинна бути висока, а температура навколишнього повітря 20-25 градусів. Мед виходить дуже якісним, смачним і ароматним. Такий мед вважається одним з кращих.

Опис і особливості конюшини повзучого

Даний підвид конюшини є багаторічною рослиною і належить до сімейства бобових. Стебло укорочений, а пагони гіллясті і досить довгі. Квітки метеликові з дрібними головками у вигляді куль, зібраних в мітелки невеликого розміру білого і іноді злегка рожевого кольору.

Стебло повзучого конюшини легко плететься по землі, тому рослина і отримало таку назву. Розмножується вегетативним шляхом, стійкий до витоптування і поїдання худобою. Легко вкорінюється нижніми стебловими вузлами при зіткненні з землею, тому навіть відірвані стебла не гинуть при хорошій вологості грунту і можуть самостійно розвиватися.

Від стебла вгору йдуть листові черешки і довгі квітконоси з красивими і дуже пишними голівками з білих квітів. Цвіте раніше інших клеверов і двічі за сезон – з травня до пізньої осені, майже до самих заморозків. Рослина низькоросла, загальна висота рідко перевищує 10? 15 см. Але іноді може досягати до 25? 30 см.

Основні особливості

Конюшина повзуча невибагливий, але він світлолюбний і влаголюбив;
Віддає перевагу малородючі грунту без високої трави, де не буде конкурентів, що віднімають світло;
Відмінно проростає в помірно зволоженою грунті, де немає надлишку вологи, але і немає її нестачі.

За біологічним параметрам і характеристикам повзучий конюшина значно відрізняється від інших підвидів свого сімейства. Тривалість життя рослини доходить до 5 років, а при хороших умовах, коли стебла вкорінюються легко і вільно, конюшина зберігає життєздатність і набагато довше. Зимостійкий і болезнеустойчів.

Конюшина біла – чудовий медонос, невеликі квітки рослини дозволяють бджолам легко добувати нектар саме з квітів повзучого, а не лугового конюшини. Така рослина-медонос привертає бджіл, які, в свою чергу, запилюють інші рослини і дерева, що знаходяться поруч.

Архіви

АрхівиОбрати місяць Серпень 2020 Квітень 2020 Березень 2020 Лютий 2020 Травень 2019 Лютий 2019 Січень 2019 Грудень 2018 Листопад 2018 Жовтень 2018 Вересень 2018 Серпень 2018 Липень 2018 Червень 2018 Травень 2018 Квітень 2018 Березень 2018 Лютий 2018 Січень 2018 Грудень 2017 Листопад 2017 Жовтень 2017 Вересень 2017 Серпень 2017 Липень 2017 Червень 2017 Травень 2017 Квітень 2017 Березень 2017 Лютий 2017 Січень 2017 Грудень 2016 Листопад 2016 Жовтень 2016 Вересень 2016 Серпень 2016 Липень 2016 Червень 2016 Травень 2016 Квітень 2016 Березень 2016 Лютий 2016 Січень 2016 Грудень 2015 Листопад 2015 Жовтень 2015 Вересень 2015 Серпень 2015 Липень 2015 Червень 2015 Травень 2015 Квітень 2015 Березень 2015 Лютий 2015 Січень 2015 Грудень 2014 Листопад 2014 Жовтень 2014 Вересень 2014 Серпень 2014 Липень 2014 Червень 2014 Травень 2014 Квітень 2014 Березень 2014 Лютий 2014 Січень 2014 Грудень 2013 Листопад 2013 Жовтень 2013 Вересень 2013 Серпень 2013 Липень 2013 Червень 2013 Травень 2013 Квітень 2013 Березень 2013 Лютий 2013

ЗАГОЛОВКИ

аїр тростинний
алое деревовидне
алтея лікарська
багатоніжка звичайна
барбарис звичайний
барвінок малий
береза бородавчаста
брусниця звичайна
бузина чорна
бузок звичайний
буквиця лікарська
валеріана лікарська
верба біла
вероніка лікарська
вільха сіра
волошка синя
гарбуз звичайний
гармала звичайна
гіркокаштан звичайний
гірчак перцевий
гісоп лікарський
глід колючий
горіх волоський
горобина звичайна
гравілат міський
грицики звичайні
деревій звичайний
дивина скіпетровидна
дуб звичайний
дягель лікарський
евкаліпт кулястий
елеутерокок колючий
ехінацея пурпурова
женьшень звичайний
живокіст лікарський
звіробій звичайний
кавун звичайний
каланхое перисте
калина звичайна
квасениця звичайна
квасоля звичайна
конвалія травнева
конюшина лучна
копитняк європейський
кріп запашний
кропива дводомна
кукурудза звичайна
кульбаба лікарська
липа серцелиста
лопух великий
льон звичайний
м’ята перцева
малина звичайна
материнка звичайна
медунка лікарська
меліса лікарська
миколайчики плоскі
нагідки лікарські
обліпиха крушиновидна
ожина сиза
оман високий
омела біла
парило звичайне
пижмо звичайне
підбіл звичайний
подорожник великий
полин гіркий
приворотень звичайний
робінія звичайна
родовик лікарський
розхідник звичайний
ромашка лікарська
рутка лікарська
сідач коноплевий
смородина чорна
собача кропива серцева
сокирки польові
сосна лісова
спориш звичайний
суниці лісові
суховершки звичайні
татарник колючий
терен колючий
тополя чорна
фенхель звичайний
фіалка триколірна
фізаліс звичайний
хамеріон вузьколистий
хвощ польовий
хміль звичайний
цикорій дикий
цмин пісковий
часник городній
чебрець повзучий
череда трироздільна
чистотіл звичайний
чорниця звичайна
шавлія лікарська
шипшина корична
ялина європейська
яловець звичайний